Комети, які ще називають «волохатими зірками», – це космічні об’єкти, що складаються з газу, пилу та замерзлих частинок. Вони обертаються навколо Сонця по витягнутих орбітах, які важко точно прорахувати через гравітаційний вплив планет.
Отже, комета — це небесне тіло, що складається з льоду, пилу та замерзлих газів і рухається по витягнутій орбіті навколо Сонця. Коли комета наближається до Сонця, її поверхня нагрівається, лід починає випаровуватися, утворюючи яскраву газопилову оболонку (кому) та довгий хвіст, який завжди спрямований у бік, протилежний від Сонця. Комети вважаються «космічними мандрівниками», оскільки їхні орбіти можуть змінюватися під впливом гравітації планет, а їхній склад зберігає сліди речовин, що існували ще на початку формування Сонячної системи.
Походження комет
Комети є залишками матеріалу, що залишився після формування планет Сонячної системи. Вважається, що вони походять із хмари Оорта – області, яка знаходиться за поясом Койпера та простягається на відстань від 2 000 до 100 000 астрономічних одиниць від Сонця. У цій області можуть перебувати мільярди кометних ядер. Через гравітаційні збурення з боку зірок або планет комети іноді змінюють орбіту та спрямовуються до Сонця.
Через нагрівання Сонцем комети поступово втрачають масу. Що ближче вони до Сонця, то інтенсивніше відбувається випаровування летких речовин. Середня «тривалість життя» типової комети становить близько 100 проходжень поблизу Сонця, після чого вона повністю руйнується. Деякі метеорні потоки є залишками комет які розпадаються.
Будова комети
Комета складається з трьох основних частин:
- Ядро – тверда центральна частина комети, яка містить лід, пил та органічні сполуки. Його діаметр може становити від 1 до 100 км.
- Кома – газова оболонка, яка утворюється навколо ядра, коли комета наближається до Сонця. Вона складається з водяної пари, вуглекислого газу, аміаку, метану та інших газів. Розмір коми може досягати від 50 000 до 150 000 км, а в окремих випадках – більше 1 мільйона кілометрів. Разом ядро та кома утворюють голову комети.
- Хвіст – струмінь газу і пилу, який формується під впливом сонячного вітру та випромінювання. Він може простягатися на мільйони кілометрів у космосі.
Чи загрожують комети Землі?
Кома комети має дуже низьку щільність – від 10 000 до 1 мільйона молекул на кубічний сантиметр, що в тисячу разів менше, ніж у найкращому вакуумі, створеному в лабораторних умовах.
Тому навіть якщо Земля пройде крізь хвіст комети або її кому, це не становитиме небезпеки. Такий випадок вже траплявся – Земля одного разу перетинала хвіст комети Галлея. Однак зіткнення із самим ядром комети могло б спричинити такі ж катастрофічні наслідки, як і падіння великого астероїда.
Одна з гіпотез про масове вимирання на Землі 65 мільйонів років тому припускає, що причиною загибелі динозаврів стало падіння великого космічного тіла, яке могло бути як астероїдом, так і кометою. Це катастрофічне зіткнення змінило клімат на планеті та сприяло подальшій еволюції ссавців, що зрештою призвело до появи людини.
Як комети отримують назви?
У XXI столітті щороку відкривають приблизно 30 комет, імена яких затверджує Міжнародний астрономічний союз (IAU). Зазвичай комету називають на честь її першовідкривачів. Якщо кілька людей заявили про відкриття одночасно, комета отримує подвійну назву, як у випадку Хейла-Боппа.
Крім імені, комети також мають буквено-цифрові позначення:
Рік відкриття.
Літера, що позначає період відкриття (перша чи друга половина місяця). Порядковий номер відкриття у цей період. Наприклад, 2025 A1 – це перша комета, знайдена в період із 1 по 15 січня 2025 року.
Також є додаткові позначення:
P – періодична комета (обертається навколо Сонця за період до 200 років).
C – неперіодична комета (період більше 200 років).
X – орбіта не визначена.
D – зникла або зруйнована комета.
Наприклад, комета Хейла-Боппа має позначення C/1995 O1, а її період обертання – близько 3 000 років.
Найвідоміші комети
Протягом століть астрономи зафіксували безліч комет, але лише деякі з них залишили значний слід в історії науки та людства. Далі розглянемо найвідоміші комети, які привертали увагу людей у різні епохи та стали об’єктами детальних досліджень.
Комета Віртанена
Відкрита в 1948 році астрономом Карлом Віртаненом, комета Віртанена має короткий орбітальний період, всього 5,5 років, і характеризується яскравим зеленим світінням. Це зумовлено наявністю у її складі молекул ціаногену (CN) та інших органічних сполук, що при випаровуванні випромінюють характерне зелене світло. Вона також отримала назву “Різдвяна комета”, адже у грудні 2018 року була чітко видна в небі, що робило її спостереження особливо захоплюючим. Її максимальна яскравість спостерігалася в північній півкулі, і комета стала популярною серед астрономів-аматорів.
Комета Чурюмова-Герасименко
Ця комета була відкрита у 1969 році астрономами Климом Чурюмовим та Світланою Герасименко. У 2014 році вона стала об’єктом інтенсивного дослідження, коли космічний апарат Rosetta Європейського космічного агентства наблизився до комети, а зонд Philae здійснив першу в історії посадку на її поверхню. Місія Rosetta дозволила вивчити склад комети, зокрема наявність органічних молекул, що можуть бути пов’язані з процесами, що призвели до виникнення життя на Землі. Комета Чурюмова-Герасименко була дуже цікавою для вчених завдяки своєму нестандартному складу та будові ядра, а також її ролі в розумінні процесів у ранній Сонячній системі.
Комета Галлея
Комета Галлея — одна з найбільш відомих і досліджених комет. Вона відома тим, що має період обертання 76 років, завдяки чому її можна спостерігати лише кілька разів за життя людини. Вперше її орбіту передбачив астроном Едмонд Галлей у XVIII столітті, і відтоді вона стала символом повторюваних космічних явищ. Востаннє комету можна було спостерігати в 1986 році, коли до неї наблизився кілька космічних апаратів, включаючи радянську станцію Вега, яка вивчала її хвіст і склад. У 2061 році вона знову стане видимою з Землі, що дасть можливість астрономам детальніше дослідити її зміни.
Комета Хейла-Боппа
Комета Хейла-Боппа була однією з найбільш яскравих комет XX століття. Вона була помітною в 1997 році, коли її можна було спостерігати неозброєним оком протягом 18 місяців — це рекордний період видимості. Її яскравий хвіст, що тягнувся на десятки мільйонів кілометрів, став захоплюючим видовищем для людей по всьому світу. Комета була відкритою двома астрономами, Алланом Хейлом та Томасом Боппом, і стала однією з найбільш вивчених комет в історії астрономії. Її орбіта виявилася дуже ексцентричною, і комета здійснює свій цикл раз на 2 533 роки, тому її наступне повернення очікується не раніше 4380 року.
Комета Веста
Комета Веста була помічена у 1976 році, коли вона здивувала астрономів своєю яскравістю та величезним пиловим хвостом. Завдяки своїй яскравій видимості вона стала однією з найкрасивіших комет XX століття. Унікальність цієї комети полягає в тому, що її хвіст був не лише яскравим, а й дуже широким, що робило її видимою з Землі навіть без телескопів. Комета мала період обертання в 5,4 роки, а її яскравість і красиве світіння зробили її об’єктом численних спостережень і фотографувань.
Комета Шумейкера-Леві 9
Комета Шумейкера-Леві 9 стала знаменитою після того, як у 1994 році її фрагменти розпалися на 21 частину, які потім врізалися в Юпітер. Це стало першим в історії спостереженням зіткнення космічного тіла з планетою. Це зіткнення стало значущою подією для астрономії, адже воно дало змогу вивчити ефекти таких катастрофічних взаємодій. Розпад комети був спричинений потужною гравітацією Юпітера, що дозволило вченим спостерігати, як комета розривається на частини при наближенні до планети.
Ці комети стали важливими об’єктами досліджень, не лише завдяки своїм вражаючим видимим явищам, а й через той внесок, який вони зробили в науку про Сонячну систему, фізику космічних тіл та еволюцію планетарних систем.
0 коментарів