Доба та рік на Венері

Венера — найяскравіша планета на нашому небі, яку часто називають «земною сестрою» через схожість у розмірах і складі. Але її поведінка вражає: доба на Венері триває 243 земних дні, тоді як рік — лише 225 земних днів. Так, день на цій планеті довший за рік! До того ж Венера обертається у зворотному напрямку, створюючи унікальне явище, коли Сонце сходить на заході. Чому так відбувається? У цій статті ми розберемо причини, особливості та вплив цього феномену на умови на Венері.

Що таке доба на Венері

Доба на планеті — це час, за який вона робить один повний оберт навколо своєї осі. На Землі це приблизно 24 години, але на Венері все інакше:

• Сидерична доба (повний оберт відносно зірок) триває 243 земних дні.
• Сонячна доба (час між двома сходами Сонця) становить близько 117 земних днів через ретроградне обертання.

Ретроградне обертання означає, що Венера обертається зі сходу на захід, на відміну від більшості планет Сонячної системи. Це робить її унікальною: якщо ви стояли б на поверхні Венери, Сонце сходило б на заході, а захід відбувався б на сході. І між цими подіями минали б місяці за земним часом.

Чому день довший за рік

Цей парадокс пояснюється двома факторами:

1. Повільне обертання навколо осі. Венера обертається надзвичайно повільно — один повний оберт займає 243 земних дні. Для порівняння, Земля робить це за 24 години, а Юпітер — за 10 годин.
2. Швидший орбітальний рух. Венера обходить Сонце за 225 земних днів, що швидше, ніж її обертання навколо осі. Це й створює ситуацію, коли день (сидерична доба) довший за рік.

Цікаво, що сонячна доба (117 днів) коротша за сидеричну через взаємодію ретроградного обертання та орбітального руху. Це означає, що мешканець Венери бачив би Сонце на небі лише двічі за її «рік».

Причини ретроградного обертання

Чому Венера обертається так повільно і в зворотному напрямку? Вчені пропонують кілька гіпотез:

• Космічне зіткнення. У ранній історії Сонячної системи Венера могла зіткнутися з великим об’єктом, наприклад, протопланетою. Це змінило напрям і швидкість її обертання, подібно до того, як зіткнення сформувало Місяць Землі.
• Гравітаційний вплив Сонця. Близькість до Сонця могла викликати сильні приливні сили, які уповільнили обертання Венери та змінили його напрям.
• Атмосферний вплив. Щільна атмосфера Венери, з її потужними вітрами швидкістю до 360 км/год, могла поступово гальмувати обертання планети через тертя.

Ці теорії досі досліджуються, але кожна з них підкреслює складність формування Венери.

Як атмосфера впливає на обертання?

Венера має унікальну атмосферу, яка відіграє роль у її обертанні. Її хмари рухаються значно швидше, ніж поверхня, — явище, відоме як суперротація. Вітри в атмосфері досягають швидкості 100 м/с, обходячи планету за 4–5 земних днів. Ця активність створює тертя, яке може впливати на швидкість обертання.

Недавні спостереження за допомогою апаратів, таких як «Акацукі» (Японія), показали, що швидкість обертання Венери змінюється. Наприклад, між 2006 і 2014 роками сидерична доба скоротилася на кілька хвилин. Ці зміни незначні, але вони вказують на динамічні процеси, які ще потрібно вивчити.

Вплив довгої доби на умови на Венері

Тривале обертання створює екстремальні умови на планеті:

• Високі температури. Через повільне обертання одна сторона Венери довго перебуває під сонячним випромінюванням, нагріваючись до 470°C. Це робить Венеру найгарячішою планетою Сонячної системи, попри те, що Меркурій ближче до Сонця.
• Щільна атмосфера. Атмосфера Венери, що складається з 96% вуглекислого газу, створює парниковий ефект, який утримує тепло. Тиск на поверхні в 90 разів вищий за земний.
• Складність для місій. Високі температури та тиск ускладнюють роботу космічних апаратів. Наприклад, радянський зонд «Венера-9» пропрацював на поверхні лише 53 хвилини в 1975 році.

Ці умови виключають можливість колонізації Венери в найближчому майбутньому, але роблять її ідеальним об’єктом для вивчення екстремальних середовищ.

Дослідження Венери: що ми знаємо завдяки зондам?

Космічні місії допомогли нам краще зрозуміти обертання Венери:

• «Венера-9» і «Венера-10» (1975). Радянські зонди передали перші зображення поверхні та підтвердили повільне обертання.
• «Магеллан» (1990–1994). Американський зонд створив детальну карту поверхні, виявивши сліди вулканічної активності, яка може впливати на обертання.
• «Акацукі» (2015–дотепер). Японський апарат досліджує атмосферу та її вплив на обертання, надаючи дані про суперротацію.

Майбутні місії, такі як NASA VERITAS і ESA EnVision, планують детальніше вивчити поверхню та атмосферу, щоб зрозуміти, як вони впливають на обертання Венери.

Чому це важливо для нас?

Вивчення Венери допомагає не лише розгадати таємниці цієї планети, але й краще зрозуміти еволюцію Землі. Обидві планети мають схожий склад, але Венера стала прикладом екстремального парникового ефекту. Дослідження її обертання та атмосфери може підказати, як уникнути подібної долі на Землі.

Для ентузіастів астрономії Венера — це нагода спостерігати космос із власного подвір’я. Її яскравість дозволяє бачити планету неозброєним оком, а бінокль чи телескоп відкриють її фази, схожі на місячні.

Практичні поради для читачів

• Спостерігайте за Венерою. Шукайте її на ранковому чи вечірньому небі. Використовуйте додатки, як SkySafari, щоб визначити її положення.
• Дізнайтесь більше. Читайте про місії до Венери на офіційних сайтах NASA чи ESA. Безкоштовні курси на Coursera допоможуть заглибитись в астрономію.
• Слідкуйте за новинами. Підпишіться на канали космічних агентств, щоб першими дізнаватися про нові відкриття.