Скільки летіти до Урана

Планету було відкрито у 1781 році Вільямом Гершелем за допомогою телескопа. Це сьома планета від Сонця, розташована між Сатурном і Нептуном. Історія польотів до цього космічного тіла небагата, обмежена місіями «Вояджер».

Скільки летіти від Землі до Урана

Відстань від Землі до Урана залежить від положення планет відносно Сонця та одна одної. Найменша відстань – 2,57 мільярда кілометрів, коли обидві планети знаходяться на одній лінії з центром системи. Найбільша відстань – 3,15 мільярда кілометрів, коли планети розташовані на протилежних сторонах від Сонця.

Цікаво прикинути, скільки років знадобиться, щоб дістатися до Урана, якщо використовувати різні види транспорту. Ситуація гіпотетична, але вона дасть можливість уявити, що таке на практиці 2,57 мільярда кілометрів (найкоротша відстань). Отже:

• пішки – 58 675 років;
• бігом – 29 338 років;
• на велосипеді – 14 669 років;
• на коні – 3 667 років;
• на автомобілі чи потязі «Інтерсіті» – 2 934 років;
• на літаку типу «кукурузник» – 978 років;
• на «Боінгу» – 326 років;
• на ракеті Гагаріна – 10,48 років.

Що на практиці

Ідеальні умови для візиту до планет-газових гігантів складаються раз на 176 років. З’являється можливість облетіти їх усіх на одному космічному апараті. Така ситуація випала на 1977 рік. За 12 років була створена та реалізована програма «Вояджер».

А на практиці до Урану долетів один космічний апарат це «Вояджер-2» за 8.5 років. Чому так швидко? ну допомогли і ідеальні умови про які вказано вище і «гравітаційний маневр».

Прилетіли на Уран

Ну по перше тут не досить комфортно. Чому так? ну для початку Уран – гігантський світ із замерзлого газу. По друге, з орбіти планета здається тихою та спокійною, але на ній дмуть ураганні вітри. Вони не просто дмуть, вони майже найсильніші в Сонячній системі. І це ще не все, планета лежить на боці. Основна теорія що було дуже велике зіткнення під час формування Сонячної системи через яке планету так розвернуло.

Ще тут чути грім і видно блискавки. Вільне падіння тут – це занурення у в’язку масу, і чим глибше, тим вона щільніша та гарячіша, до кількох тисяч градусів.

Тиск зростає, завдяки чому газ перетворюється на рідину. Між цими станами речовини немає чіткої межі, просто щільність поступово збільшується. Якщо продовжити спуск, можна опинитися в киплячому морі, глибшому за земний океан.

Витримати тиск планети і температуру в 4727°C не зможе ніхто. Чи є ще питання чи були там люди? думаю очевидно, що летіти туди поки не можливо. Дослідницький зонд у таких умовах просто випарується.

Перспективи досліджень і спостережень

Для Урана стартове вікно, коли Земля буде обертатися «близько», знаходиться у 2031 році. Якщо його пропустити, наступної сприятливої можливості доведеться чекати приблизно у 2041 року.

Уран є перед останньою зовнішньою планетою, яку можна побачити на нічному небі як тьмяну зірку. Хоча космічний об’єкт знаходиться у 19 разів далі від Сонця, ніж Земля, він відбиває біля 40% падаючого на нього світла – ще десь як піщані рівнини, може поверхня води. Виникає питання? як спостерігати за планетою якщо туди не можна прилетіти? Досить просто телескопи з діаметром 25 см покажуть не лише блакитний диск планети, але й її великі супутники.