Повне сонячне затемнення
Повне сонячне затемнення: Місяць повністю закрив диск Сонця, і навколо видно сяйливу сонячну корону. Джерело NASA

Сонячне затемнення — це астрономічне явище, при якому Місяць повністю закриває Сонце, роблячи його невидимим для спостерігачів на Землі. Таке видовище завжди вражало уяву древніх людей. Намагаючись знайти пояснення цьому незвичайному процесу, вони багато років ретельно вивчали небесні світила та закономірність появи темного кола. Було встановлено, що “чорна пляма” на небі з’являється під час проходження Місяця між нашою планетою і Сонцем.

Унікальність та частота явища

Сонячне затемнення – досить рідкісна подія для конкретного місця на Землі. Хоча десь на планеті повне затемнення Сонця можна побачити приблизно раз на 18 місяців, у середньому мине кілька століть, перш ніж те саме місце знову опиниться в тіні Місяця​.

На відміну від місячного затемнення, яке видно одночасно з цілої нічної півкулі Землі, зону видимості сонячного затемнення обмежено відносно невеликою територією​. Під час повної фази ця територія являє собою вузьку смугу, що простягається по поверхні планети – лише спостерігачі в межах цієї смуги побачать Сонце цілком затемненим​.

Інші люди поза нею можуть спостерігати лише часткове затемнення або не побачать нічого незвичного. Таким чином, сонячні затемнення є унікальними подіями для будь-якого окремого регіону, і багато поколінь можуть не застати жодного повного затемнення над своєю місцевістю​.

Схема сонячного затемнення

Види сонячних затемнень

Астрономи розрізняють кілька видів (типів) сонячних затемнень залежно від того, наскільки сильно Місяць затуляє Сонце та на якій відстані від Землі він перебуває в цей момент. Існує чотири основні типи сонячних затемнень:

  • Повне сонячне затемнення – відбувається тоді, коли Місяць повністю закриває собою яскравий сонячний диск. На кілька хвилин день перетворюється на сутінки, а навколо чорного силуету Місяця з’являється блідо-біле сяйво сонячної корони​. Повна фаза спостерігається лише у межах вузької смуги поверхні Землі, де тінь від Місяця падає прямо; за її межами люди бачать лише часткове затемнення.
повне сонячне затемнення
  • Кільцеподібне (анулярне) затемнення – трапляється у випадку, коли Місяць також проходить по центру сонячного диска, але його видимих розмірів бракує, щоб закрити Сонце цілком. Навколо Місяця тоді залишається тонке кільце яскравого сонячного світла – так зване “вогняне кільце”. Подібне можливе, коли Місяць перебуває поблизу найдальшої точки своєї орбіти (апогею) і тому виглядає меншим на небі. Кільцеподібні затемнення можна побачити відносно часто – приблизно раз на один-два роки десь на Землі​.
кільцеподібне затемнення
  • Гібридне (кільцеподібно-повне) затемнення – рідкісний тип, за якого на одній ділянці шляху тіні Місяця затемнення спостерігається як повне, а на іншій ділянці – як кільцеподібне. Відбувається це через зміну відстані між Місяцем і спостерігачами вздовж траєкторії: на одних відрізках траєкторії Місяць трохи ближче і може повністю закрити Сонце, а на інших – трохи далі і залишає видимим обідок. Лише близько 5% усіх сонячних затемнень належать до гібридного типу​, тож це найменш поширений різновид.
гібридне затемнення
  • Часткове затемнення – спостерігається тоді, коли Місяць закриває тільки частину Сонця. Це відбувається, якщо центри Сонця і Місяця не ідеально вирівняні для спостерігача. У такому разі Місяць кидає на Землю лише півтінь, і частина сонячного диска залишається видимою. Часткове затемнення можуть побачити люди на значно більшій території, ніж смуга повної фази. Буває й так, що затемнення є тільки частковим на всій Землі – наприклад, коли тінь Місяця проходить повз Землю десь через полярні області, не зачіпаючи поверхню, і лише півтінь ковзає по краю планети.
часткове затемнення

Як видно з наведеного фото нижче, анулярне затемнення відрізняється від повного тим, що край Сонця все ще сяє навколо Місяця. Попри те, що освітлення під час кільцеподібної фази помітно зменшується, повної темряви не настає – замість цього в небі висить яскраве кільце. Спостерігати таке явище без спеціальних засобів захисту для очей так само небезпечно, як і звичайне Сонце, адже навіть тонкий промінчик його світла може пошкодити зір.

Кільцеподібне сонячне затемнення, відоме як вогняне кільце
Кільцеподібне сонячне затемнення, відоме як “вогняне кільце”: Місяць знаходиться так далеко, що залишає навколо себе яскравий обідок незакритого Сонця.

Спостереження та безпека

Спостерігати за сонячним затемненням слід дуже обережно. Ніколи не можна дивитися прямо на Сонце неозброєним оком, навіть якщо воно закрите Місяцем більшу частину – у непокритій частині диска все одно залишаються надзвичайно яскраві промені. Прямий погляд на Сонце без захисту може призвести до серйозного пошкодження сітківки ока. Тому для безпечного спостереження використовують спеціальні захисні окуляри або фільтри, а також методи непрямого спостереження (наприклад, через проекцію зображення на екран)​.

Лише на короткі хвилини повної фази тотального затемнення, коли Сонце закрите стовідсотково, можна дивитися на нього без захисту – як тільки яскравий сегмент Сонця з’являється з-за місяця, очі знову потребують захисту.

Через рідкісність і величність цього явища з’явилися навіть “мисливці за затемненнями” – ентузіасти, які подорожують по всьому світу. Хочуть побачити якомога більше повних затемнень на власні очі​. Вони заздалегідь обчислюють оптимальні точки спостереження на маршруті тіні Місяця і часто вирушають у віддалені куточки планети заради кількох хвилин космічного видовища. Науковці також активно спостерігають затемнення: в минулому саме під час затемнень було зроблено низку важливих відкриттів про Сонце і Всесвіт​.

Історичні уявлення та наукові відкриття

У давнину сонячні затемнення вражали і навіть лякали людей, які не розуміли природи цього явища. Різні культури намагалися пояснити затемнення міфами: часто його пов’язували з діями надприродних сил або злими знаменнями. Наприклад, існували легенди, що якийсь дракон чи демон пожирає Сонце. Не дивно, що затемнення вважали поганою прикметою чи передвісником біди​.

Проте з розвитком астрономії люди навчилися передбачати ці явища. Вже в стародавньому Китаї астрономи зрозуміли залежність затемнень від положення Місяця та Сонця і навчилися обчислювати, коли вони стануться. Сучасна наука дозволяє точно розрахувати час і траєкторію кожного затемнення на багато років вперед і навіть звіряти за ними дати історичних подій.

Спостереження сонячних затемнень внесли величезний вклад у науку. Коли Місяць закриває Сонце, стає видно його корону – розріджену зовнішню атмосферу, яку інакше важко вивчати. У 19 столітті під час затемнення було відкрито хімічний елемент гелій – вперше виявлений у спектрі Сонця і названий на честь Геліоса, бога Сонця. А в 1919 році спостереження повного затемнення експериментально підтвердило явище гравітаційного лінзування: світло далеких зір зміщувалося під час проходження поблизу затемненого Сонця, що підтвердило теорію відносності Ейнштейна​.

Таким чином, затемнення не лише захоплюють уяву, а й допомагають людству краще зрозуміти Всесвіт.

Цікаві факти

Вражаюче співпадіння: діаметри та відстані Сонця і Місяця підібрані саме так, щоб обидва світила мали майже однаковий кутовий розмір на небосхилі Землі​.

Сонце приблизно в 400 разів більше за Місяць у діаметрі, але й приблизно в 400 разів далі від нас. Тому під час затемнення Місяць майже ідеально накриває сонячний диск. Завдяки цьому рідкісному космічному збігу ми й можемо спостерігати повні сонячні затемнення, хоча Місяць значно менший за Сонце.

Відео сонячного затемнення за 60 секунд

Минуле і майбутнє затемнень: сотні мільйонів років тому Місяць був значно ближче до Землі, ніж нині. Через це в далекому минулому кожне сонячне затемнення було або повним, або частковим – кільцеподібних тоді не існувало​, адже Місяць завжди здавався достатньо великим, щоб закривати все Сонце. З роками Місяць поступово віддаляється від Землі (приблизно на 3,8 см на рік через припливні взаємодії)​.

У далекому майбутньому, за оцінками астрономів, Місяць буде надто далеким, щоб створити повне затемнення – він вже не зможе покрити весь диск Сонця​. Приблизно через 600 мільйонів – 1 мільярд років повні сонячні затемнення зникнуть зовсім​.

Таким чином, ми живемо в привілейований космічний період, коли геометрія Сонця і Місяця ще дозволяє милуватися цим захопливим явищем.

Коли найближче сонячне затемнення в Україні?

29 березня 2025 року в Україні відбудеться часткове сонячне затемнення — неймовірне астрономічне видовище, яке варто побачити! Затемнення триватиме з 10:50 до 14:43 за київським часом. Тож у вас буде майже чотири години, щоб насолодитися цим дивовижним явищем.

Найкращі умови для спостереження очікуються в західних та центральних областях України. Там Місяць закриє більшу частину Сонця, що зробить затемнення особливо вражаючим. Однак навіть у інших регіонах країни це явище буде помітним, тому не упустіть свій шанс!

Ну а якщо пропустите то вже наступне аж 2 серпня 2027 року та 1 червня далекого 2030 року. Оба ці затемння будуть частковими.

Категорії: Сонце

Олексій Космічник

Я астроном любитель, та головний редактор цього сайту. При написанні цієї, та інших статей я намагався зробити їх максимально пізнавальними. Буду вкрай вдячний за Ваші коментарі як позитивні, так і аргументовану критику. Сторінка про автора статті,

0 коментарів

Залишити відповідь

Заповнювач аватара

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *